logo f Арт центр  девіз

ZELO

Знайшли помилку?

Виділіть її мишкою

і натисніть: Ctrl+Enter

 

Майстер клас. 70 років ІМВ

Майстер клас. 70 років ІМВ, Київ

Як відрізнити майстра від аматора
Пересічного мистецтва дегустатора?

Дипломами, званнями? Це банально.
Регалії чи виставки? Вульгарно.

У майстра пліч-о-пліч зі словом «Хочу!»
Крокує у шерензі слово «Можу!»

«Я можу!» - світиться в його очах,
«Я можу!» - каже увесь його життєвий шлях…


Скільки людина осягає себе розумом, все шукає нові й нові закони буття. І якщо первісне світопізнання відображалося у міфотворчості та у храмах Древнім богам, які й досі височіють над Дельфами, то нині у Храмі науки можна знайти відповіді на всі питання. Або майже на всі.

Одного уїк-енду, якраз на екваторі осені такий храм науки став прихистком для митців. І вже ж служителі цього храму, і паства, якими є викладачі і студенти, вбравшись у своє, принагідне служінню науці вбрання: краватки, блузи, піджаки, костюми, прийшли подивитися…

Учасниці майстер класу із живопису

Осінній натюрморт, постановкаІ було на що. Ярмарка митців та їх творінь товклася у долонях вестибюлю, так і намагаючись вислизнути межи камінно-мармурових пальців парапету, як вислизають яблука у господині, які вона збирає, крокуючи повз яблуневий сад, і тепер ті яблука не уміщаються в її тендітних долонях.

Та небагато, певно, здогадувалось панянок та панства, що окрім врожаю оковирних вражень на них чекає робота пензлями. Отже, п’ять щасливиць, стало до станків. Непростий шлях художника. Вихідне плаття, високі підбори, манікюри – все це насправді випробування для того їх внутрішнього митця, мисткині, що крилися під гамузом цього ошатного убранства.

Живописна робота. ОліяАле вистояв митець. Варто було лише поставити першу кляксу на кольорову площину кофтини-плаття-піджаку і, борони Боже, ніхто з цих чарівниць не пішов додому без фарбової позначки, що читається як: «Погляньте, Я – Художник!».

Тож, як Ви здогадуєтеся, коли ми тут вживаємо словосполуку «випробування для митця», то ми маємо на увазі не іспит на знання перспективи, оптики, малярського ремесла, хоч іспити є характерними для Храмів знань, але процес вивільнення думки!

Пишемо картину олійними фарбамиНарешті! Можна не думати про те, що правильно, а що ні, можна не чекати оцінки. Все що залишається – це композиція. А композиція – це природна притаманна людській природі характеристика. Композиція це і є, власне, творчість, сплеск думки і фантазії, їхній симбіоз, який утворює нові нейронні зв’язки у мозку, а вони, в свою чергу, віддзеркалюються у нових мереживах нот у музиці, а в живописі – у комбінаціях кольору, площин, середовищ. І хай Ви видобуваєте мелодію із затиснутої зубами дримби або гітари, вигнутої із бубінги, вони обоє можуть однаково чарувати, якщо при цьому Ви те робите щиро.

Олійний живописІз музикою тут складніше, тут хитромудра гармонія вступає в свої права. Бо хіба ж чули Ви звук, ноту, які б вміщували в собі всі сім нот? Отож бо й воно. А всі сім кольорів вміщуються в… сонячному промені. Тож, що б Ви не накоїли на полотні – все те корелюється із гармонією. Тож, які ще перепони на шляху Вашого художника? Жодних!

Вперед!

І таки вийшло випустити дівчатам оцю свою внутрішню сміливість, яка все ховалася за словечками: «Я не розумію, що роблю.», «А що робити далі?», «Тут щось не те..» Головне – добряче махнути на те пензлем. Натура – то є наша шпаргалка, а полотно – то наше творіння. І що вибуховіше, що гостріше на ньому буде розказана композиція, що сміливіше затовчені фарби, кольори - то краще. І от із полотен уже ллється не строга перспектива і такі ж строгі колірні відношення (які, часом, можна студіювати роками і все одно схибити), але пісня, енергія, колір. Форми, замішані на асоціаціях. А асоціація – найпотужніший інструмент в руках митця… А тепер може подумати не про красиві натюрмортики, а про втілення в живописі філософської ідеї якоїсь…

Володимир Станіславович Огризко та художники

Храм науки той зветься ІМВ, або, радше, КІМО, бо якщо я скажу Інститут міжнародних відносин, то сам Бог відає який, а КІМО – одне! А хто ті мисткині? Так ось вони: Оля, Катя, Олеся, Настя, Оля. Художнє об’єднання «ОлКаОлНаОл», або «ОКОНО», деякі з них раніше входили до творчої групи «ВІКНУ». Не знаю, що краще «ВІКНУ» чи «ОКОНО», досить цих продюсерських штучок, краще приходьте подивитися на ці роботи в галерею «Арка»  . Не встигаєте цього року? Приходьте наступного до .

Художня галерея

P.S. Дівчата, ви ж не проти, якщо ваші роботи трошки поїздять по виставках? Дуже вже від них публіка кайфує! А ще, коли, все таки, ХО «ОКОНО» продовжить своє існування, вважатиму за честь бути вашим продюсером! О! А завантажити архів фотографій ви можете за цим посиланням! ;) Якщо, раптом, із посиланням виникли проблеми, повідомте, будь-ласка. Творчих успіхів вам і безмежного натхнення!